«Прихований алкоголізм» це не медичний термін, а скоріше сформований образ людей, схильних до алкоголізму і зловживають алкоголем, але старанно намагаються приховати свою пристрасть до алкоголю. Для таких людей властиве вживання неміцних алкогольних напоїв або у розбавленому вигляді. Наприклад, коктейль, або кава з коньяком, такі люди вживають алкоголь невеликими дозами протягом дня. Свою поведінку вони пояснюють необхідністю, чи перебуває «в тонусі» весь день.
Скрытый алкоголизм наиболее характерен женщинам, потому как они понимают что неприлично, будучи женщиной, находиться в пьяном виде. Но учитывая, что алкоголизм это зависимость от алкоголя, они не могут принять решение об отказе от его употребления.
На початкових стадіях людина знаходиться в піднесеному стані без особливої на те причини, постійно збуджена, не відмовляється від невеликих порцій алкоголю, після чого намагається перебити її запах (жуйкою або цигарками). Подальший розвиток відбувається в залежності від індивідуальних рис людини. Залежний може бути агресивним, дратівливим, надмірно вразливим, замкнутим тощо. Ці стани обумовлені інтоксикацією головного мозку та загальним алкогольним отруєнням всього організму. Внаслідок чого повністю змінюється манера поведінки та психічного стану людини.
Прихований алкоголізм можна порівняти з постійним пияцтвом, а люди йому схильні це до майбутніх залежних, що знаходяться на стадії формування повноцінного алкоголізму. Така особлива форма пияцтва свідчить про першу чи навіть другу стадію алкоголізму.
Постійна інтоксикація організму внаслідок регулярного прийому алкоголю хоч і в невеликих кількостях, призводить до поведінкових та розумових порушень діяльності головного мозку. Згодом формуються і небезпечні соматичні захворювання: патології печінки, захворювання серця, шлунка тощо. Через постійну інтоксикацію організму і головного мозку можуть розвинутися такі небезпечні захворювання, як: цироз печінки, цукровий діабет, інфаркти, інсульти, імпотенція, алкогольні психози і т.д. Ці захворювання, набуті за час вживання алкоголю, можуть безпосередньо чи опосередковано призвести до смерті.
Прихованим алкоголізм завжди бути неспроможна, рано чи пізно настає момент, що він перетворюється на повноцінну залежність. З’являються запої, тривалість і масштабність яких постійно збільшується. І коли трансформація відбувається остаточно, з’являється алкоголік другої стадії, що часом вже переходить у третю. Єдиною допомогою у такій ситуації це мотивація на лікування.