У тих сім’ях, у яких одна людина страждає від алкогольної залежності, є постійна психологічна напруга, натягнуті стосунки, стрес, унаслідок чого може виникнути співзалежність. Ми не вдаватимемося у чіткі медичні визначення, а пояснимо цей феномен на прикладі: алкоголік має залежність до спиртних напоїв, тоді як члени його сім’ї залежать від нього самого.
Найбільш схильні до співзалежності чоловіка і діти. Їхнє прагнення вести контроль над способом життя залежного, бажання постійно його врятувати іноді може доходити до фанатизму настільки, що людина більше не залишає душевних сил для себе та свого життя. Такою поведінкою залежному допомогти неможливо, швидше ситуація тільки посилиться, а мотивація до лікування стане ще нижчою.
Звичайне занепокоєння за близьких має власну логіку, на відміну співзалежності. Дії подружжя носять патологічні характери, виснажуються емоційно, діють часом дуже безглуздо. Співзалежні, як і сам алкоголік, не визнають те, що у них є проблема, обманюють себе і всю сім’ю, вводять усіх, хто оточує оману, ілюзію. Дуже часто така напруга та психологічний стан може призвести до звичайних фізичних захворювань.
Оскільки в процесі співзалежності порушується адекватний розвиток, то всі функції сім’ї (духовна, матеріальна, виховна, сексуальна) сходять нанівець. У такій сім’ї головна роль відведена алкоголю. Характерно те, що з часом усі члени сім’ї звикають та пристосовуються до умов. Після того, як сім’я пристосується, значно зменшуються шанси, що ситуація зміниться.
Що відбувається всередині такої родини:
- На першому етапі всі члени сім’ї заперечують наявність будь-яких проблем.
- На другому етапі почнуть виявлятися спроби позбавитися проблеми, сім’я намагатиметься приховати своє життя від зайвих очей, всі родичі перестануть спілкуватися зі знайомими і виходити на контакт.
- На етапі як у свідомості кожного члена сім’ї, і у відносинах починається хаос, усе життя пускається на самоплив.
Для третього етапу може бути характерним жалюгідні спроби виправити ситуацію, припинити чи допомогти відносинам, всі члени сім’ї намагатимуться адаптувати залежного у суспільстві. Можливо деякі сім’ї зроблять спроби лікування залежності від алкоголю та відновлення наслідків . Якщо такого не станеться, то здоровий чоловік візьме на себе всі функції та завдання хворого, після чого намагатиметься впливати і тиснути на нього.
Головні відмінності співзалежності:
- Згода про те, як і як часто вживається алкоголь.
- Контроль із боку чоловіка, дітей чи батьків стає нестерпно нав’язливим.
- Всі думки співзалежного повністю сконцентровані на тому, що один із членів сім’ї страждає на залежність.
- Робити спроби захистити хворого.
- У дружини виникає сильне почуття стійкості та терпимості, тоді як чоловік приймають усі атаки своєї совісті на себе.
- Згодом поведінка залежного стає звичною.
Діти у співзалежних сім’ях
Умови для розвитку дітей у такій сім’ї не найсприятливіші, тому у них можуть спостерігатися порушення та відхилення:
- Дитину можуть помістити у центр уваги. Якщо це старша дитина, то вона з головою піде на допомогу всім іншим дітям та мамі, емоційний стан усіх дітей пригнічений. Після тридцяти років усі такі діти самі можуть захворіти на залежність.
- З іншого боку, про дитину можуть зовсім забути і вона стане «втраченою», оскільки вся увага буде переспрямована на хворого.
- Якщо батько почне зриватися на дитині, то він шукатиме підтримки на вулиці, можливо вплутається в погану компанію.
- Стан емоційної пригніченості може бути прихований за зовнішнім виглядом дитини-веселун. Особистісне та емоційне дозрівання у такому разі значно знизиться.
Головні правила для тих, хто має сім’ю залежний від алкоголю:
- Захворювання не потрібно приховувати та соромиться його. Необхідно ухвалити цей факт і постаратися жити з ним.
- Алкоголік – не дитина. За ним не потрібно надмірно опікуватися і в прямому значенні «підтирати слини».
- Читання нотацій не призведе до жодного ефекту. Хворий вже знає про те, що на нього чекаємо в майбутньому.
- Якщо хворий дає обіцянки – не сприймайте їх всерйоз і не дорікайте, якщо вони не будуть виконані. Найкраще ігнорувати будь-які обіцянки.
- Не намагайтеся досягти будь-яких результатів шантажем.
- Позбавлення алкоголю теж не допоможе проблемі.
- Не пийте разом із хворим! Тоді у сім’ї стане на одного хворого більше.
- Не виконуйте функції та завдання хворого замість нього.
- Не прикривайте залежного на роботі перед друзями та родичами. Не покривайте його борги, інакше перелому, який має призвести до лікування, так і не станеться.